Working Definitions & Charters

Робоче визначення заперечення або викривлення фактів про Голокост

Про робоче визначення заперечення або викривлення фактів про Голокост Міжнародного альянсу пам’яті жертв Голокосту (IHRA)

Країни-члени IHRA консенсусним рішенням прийняли робоче визначення заперечення або викривлення фактів про Голокост на Пленарному засіданні IHRA, що відбулося 10 жовтня 2013 року в Торонто.

Це робоче визначення було розроблене експертами IHRA з Комітету з питань антисемітизму та заперечення Голокосту у співпраці з урядовими представниками IHRA для використання як практичного робочого інструменту.

Робоче визначення заперечення або викривлення фактів про Голокост створило основу для інших ресурсів із визнання та протидії запереченню або викривленню фактів про Голокост, зокрема для прикладного інструментаріюкампанії #ProtectTheFacts, політичних рекомендаційстворення короткометражного фільмупублікації та доповіді.

Ця подія також стимулювала діяльність поза межами IHRA. Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй, приміром, використала робоче визначення в Резолюції A/76/L.30, яка засуджує заперечення та викривлення фактів про Голокост, а також схвалює роботу IHRA. Резолюцію було ухвалено 20 січня 2022 року, в річницю Ванзейської конференції.

Робоче визначення заперечення або викривлення фактів про Голокост

Це визначення є виявом усвідомлення того, що заперечення та викривлення фактів про Голокост треба оскаржувати та засуджувати на національному та міжнародному рівнях, а також розглядати на глобальному рівні. Отож IHRA ухвалює нижченаведене робоче визначення, що не має обов’язкової юридичної сили, як свій робочий інструмент.

Заперечення Голокосту – це риторика та пропаганда, які заперечують історичну реальність і масштаби знищення євреїв нацистами та їхніми поплічниками під час Другої світової війни, що відоме як Голокост або Шоа. Заперечення Голокосту, зокрема, стосується будь-яких спроб стверджувати, що Голокосту/Шоа не було.

Заперечення Голокосту може включати публічне заперечення або сумніви щодо використання основних механізмів знищення (як от газові камери, масові розстріли, голод і тортури) або зумисного характеру геноциду єврейського народу.

Заперечення Голокосту в різних його формах є виявом антисемітизму. Спроба заперечити геноцид євреїв є намаганням виправдати націонал-соціалізм і антисемітизм чи звільнити їх від відповідальності за геноцид єврейського народу. Форми заперечення Голокосту також охоплюють звинувачення євреїв у перебільшенні масштабів або ж спричиненні Шоа заради політичної чи фінансової вигоди, як ніби Шоа був результатом змови самих євреїв. У цьому випадку мета полягає в тому, щоби зробити євреїв винними, а антисемітизм – знову легітимним.

Метою заперечення Голокосту часто є реабілітація відкритого антисемітизму та просування політичних ідеологій та умов, сприятливих для появи саме того типу подій, які воно заперечує.

Викривлення фактів про Голокост охоплює, серед іншого:

  1. навмисне намагання виправдати або мінімізувати вплив Голокосту чи його основних елементів, включно з діями колаборантів і союзників нацистської Німеччини;
  2. грубе применшення кількості жертв Голокосту всупереч достовірним джерелам;
  3. намагання звинуватити євреїв у спричиненні власного геноциду;
  4. заяви, що інтерпретують Голокост як позитивну історичну подію. Такі заяви не є запереченням Голокосту, але тісно пов’язані з ним як радикальна форма антисемітизму.  Вони можуть натякати, що Голокост не зайшов досить далеко в досягненні своєї мети – «остаточного розв’язанняння єврейського питання»;
  5. спроби розмити відповідальність за створення концентраційних таборів і таборів смерті, розроблених і керованих нацистською Німеччиною, шляхом покладання провини на інші нації чи етнічні групи.

 

Related Content

The IHRA regularly translates its resources into other languages.

Sign up to our newsletter to 

receive the latest updates